— Які гроші ?
Чого обманюєш ?
— А ось подивись , як я обманюю .
Лісничиха розв'язала вузлик і показала їм , окаянна , гроші , потім розповіла все , як прийшла до неї Анютка , як говорила Анютка , й інше .
Душогуби зраділи , стали ділитися між собою , мало не побилися , потім , значить , сіли за стіл їсти .
А Анютка лежить , бідна , чує все їхні слова і трясеться , як вуж на сковороді .
Що тут робити ?
І з їхніх слів вона дізналася , що батечко помер і лежить упоперек дороги , і ввижається їй , дурненькій , ніби бідного батечка їдять вовки і собаки , ніби кінь наш пішов далеко в ліс і його теж вовки з'їли , і ніби саму Анютку за те , що грошей не вберегла , у в'язницю посадять , бити будуть .
А розбійники напилися і послали бабу за горілкою .
П'ять рублів їй дали , щоб та горілки купила і солодкого вина .
Пішло у них на чужі гроші і пияцтво та пісні .
Пили , пили , собаки , і знову бабу послали , щоб , значить , пити без кінця - краю .
