Але ось священник покриває її голову єпитрахиллю .
— І аз недостойний ієрей ... — чується його голос , — владою його , мені даною , пробачаю і дозволяю те од всіх гріхів твоїх ... [ 60 ]
Дама робить земний уклін , цілує хрест і йде назад .
Вже обидві щоки її рум'яні , але обличчя спокійне , ясне , веселе .
' 'Вона тепер щаслива , — думаю я , дивлячись то на неї , то на священника , який відпустив їй гріхи .
— Але яка повинна бути щаслива людина , котрій дане право пробачати'' .
Тепер черга Мітьки , але в мені раптово закипає відчуття ненависті до цього розбійника , я хочу пройти за ширму раніше за нього , я хочу бути першим ...
Помітивши мій рух , він б'є мене свічкою по голові , я відповідаю йому тим самим , і пів хвилини чутно пихтіння і такі звуки , ніби хтось ламає свічки ...
Нас розбороняють .
Мій ворог боязко підходить до аналою , не згинаючи колін , уклоняється в землю , але , що далі , я не бачу ; від думки , що зараз після Мітьки буде моя черга , в очах мені починають змішуватися і розпливатись предмети ; відстовбурчені Мітькові вуха ростуть і зливаються з темною потилицею , священник хитається , підлога здається хвилястою ...
