Зробили ще одну спробу здобути кота .
Було кинуто аркан , він зачепився за одну зі свічок , люстра зірвалася .
Її удар захитав , здавалося , весь корпус будинку , але толку від цього не вийшло .
Присутніх облило осколками , а кіт перелетів через повітря і сів високо під стелею на верхній частині позолоченої рами камінного дзеркала .
Він нікуди не збирався тікати і навіть , навпаки , сидячи в відносній безпеці , почав ще одну розмову .
— Я абсолютно не розумію , — говорив він зверху , — причин такого різкого поводження зі мною ...
І тут цю промову на самому початку перебив важкий низький голос , що невідомо звідки почувся :
— Що відбувається у квартирі ?
Мені заважають займатися .
Інший , неприємний і гугнявий голос відгукнувся :
— Ну , звичайно , Бегемот , чорт його забирай !
Третій голос , деренчливий , сказав :
— Мессіре !
Субота .
Сонце хилиться до заходу .
Нам пора . — Вибачте , не можу більше розмовляти , — сказав кіт із дзеркала , — нам пора .
— Він жбурнув свій браунінг і вибив обидва скла у вікні .
Потім він хлюпнув донизу бензином , і цей бензин сам собою спалахнув , викинувши хвилю полум'я до самої стелі .
