Побувавши в місці , куди дуже давно не приїздив , з'явилося кілька думок .
В час бурхливих змін , у світі великих можливостей , надлюдськими зусиллями й внесками тисяч і тисяч людей , ми з вами отримали в спадок дещо справді величне .
Дещо , зі своєю історією , повною відваги та сили духу ;
Культурою , уквітчаною неповторними та унікальними етнічними особливостями ;
Мовою , всипаною різноманітними самобутніми елементами та багатогранними складовими ;
Землею , политою потом та ріками крові , аби дати можливість ходити по цій землі тим , хто буде звати себе українцями .
А ще сповненою місць , від яких перехоплює подих .
Ми успадкували Україну і несемо відповідальність за її долю перед предками та майбутніми поколіннями .
Ситуація в нашій державі — пряме відображення дій народу , конструктивних чи деструктивних .
Ми — єдині , хто може привести рідну країну до занепаду чи процвітання .
Сила не у представниках органів влади .
Не тільки вони винні за все погане , і не тільки вони мають робити щось хороше .
Дерево починає рости з маленької насінинки .
Цей пост у такий особливий день для нашого народу — це заклик до соціальної відповідальності та усвідомлення важливості власних рішень та виборів для держави .
Від викинутого в смітник , а не на землю недопалка до голосу на виборах .
Це заклик цікавитись політикою , локальними та глобальними новинами , аналізувати інформацію , сформулювати власну , свідому , позицію , не переїздити за кордон , виходити на демонстрації , боронити , пишатись і працювати для розвитку нашої держави .
Бо ми — Україна !
