Наступні двері мали на собі короткий , але вже зовсім незрозумілий напис : « Перелигін » .
Потім у випадкового відвідувача Грибоєдова починали розбігатися очі від написів , що красувалася на горіхових дверях Тьоткіна : « Запис в чергу на папір у Поклевкіної » , « Каса » , « Особисті розрахунки скетчистів » ...
Прорізавши довжелезну чергу , яка починалася вже внизу в швейцарській , можна було побачити напис на дверях , в які щомиті ломився народ : « Квартирне питання » .
За квартирним питанням відкривався розкішний плакат , на якому зображена була скеля , а по гребеню її їхав вершник у бурці і з гвинтівкою за плечима .
Нижче — пальми і балкон , на балконі — сидить молодий чоловік з чубчиком , дивиться кудись угору дуже - дуже жвавими очима і тримає в руці самописні пера .
Підпис — « Повноцінні творчі відпустки від двох тижнів ( розповідь - новела ) до одного року ( роман , трилогія ) .
Ялта , Суук - Су , Борове , Ціхідзірі , Махинджаурі , Ленінград ( Зимовий палац ) » .
У цих дверей також була черга , але невелика , десь на півтораста осіб .
