Хоча Скрудж і звик до примарної компанії , він злякався тихої постаті настільки , що його ноги почали тремтіти , він зрозумів , що заледве може втриматися на ногах , коли приготувався йти за істотою .
Дух зупинився на короткий час , даючи можливість отямитися .
Але Скруджу було тільки гірше від цього .
Він був нажаханий , примарні очі зупинилися на ньому , тоді коли він не міг побачити нічого , крім примарної руки та темряви .
" Духу майбутнього , — - він закричав , — Я боюсь тебе більше , ніж будь-чого , що я бачив .
Але знаю , що ти маєш добрі наміри і я надіюсь жити не такою людиною , якою я був раніше , я готовий скласти тобі компанію і роблю це з вдячністю у серці .
Ти поговориш зі мною ?"
