" Доку , — сказав він , — він у мене .
Одягайте свого капелюха й ідіть за мною .
Гарантую , що за пів години ви побачите Шемрока Джолнса " .
Я сів у авто , де вже був Ейвері Найти .
Я не чув його інструкцій водієві , та колеса стрімко рушили Бродвеєм , неминуче звертаючи на П'яту авеню , знову перелаштовуючись на північний напрямок .
Моє серце гупало від усвідомлення , що мій супутник — цей чудовий обдарований найманець , чиї аналітичний геній та неймовірна самовпевненість переконали його пообіцяти , що він доставить мене до вбивці та нью-йоркського детектива , що переслідує його , одночасно .
Навіть зараз я не міг повірити , що це справді можливо .
" Ти впевнений , що не втрапив у якусь пастку ? — запитав я .
— Маю здогад , що твій слід , яким би він не був , приведе нас лише до комісара поліції та кількох десятків копів ! "
