Потрапивши в тінь ледь зазеленілих лип , письменники найперше кинулися до строкато розфарбованої будочки з написом « Пиво і води » .
Так , варто згадати про першу дивовижу цього страшного травневого вечора .
Не тільки біля будочки , а й в усій алеї , паралельній до Малої Бронної вулиці , немає жодної людини .
Тоді , коли вже , здається , і сил не було дихати , коли сонце , розжаривши Москву , в сухому тумані хилилося кудись за Садове кільце , — ніхто не прийшов під липи , ніхто не сів на лаву , порожня була алея .
— Дайте нарзану , — попросив Берліоз .
— Нарзану нема , — відповіла жінка в будці і чомусь образилася .
— Пиво є ? — хрипким голосом запитав Бездомний .
— Пиво привезуть до вечора , — відповіла жінка .
— А що є ? — запитав Берліоз .
— Абрикосова , тільки тепла , — сказала жінка .
— Ну , давайте , давайте , давайте ! ..
Абрикосова дала рясну жовту піну , і в повітрі запахло перукарнею .
Напившись , літератори негайно почали гикати , розплатилися і сіли на лавці обличчям до ставка і спиною до Бронної .
