Маргарита відкинула шторку і влетіла у вікно .
— Я боюсь , — повторив хлопчик і затремтів .
— Не бійся , не бійся , мій маленький , — сказала Маргарита , намагаючись пом'якшити свій охриплий під вітром , злочинний голос , — це хлопчаки скло били .
— З рогатки ? — спитав хлопчик , перестаючи тремтіти .
— З рогатки , з рогатки , — підтвердила Маргарита , а ти спи !
— Це Ситник , — сказав хлопчик , — у нього є рогатка .
— Ну , звісно , він !
Хлопчик подивився лукаво кудись в сторону і запитав :
— А ти де , тітко ?
— А мене нема , — сказала Маргарита , — я тобі снюсь .
— Я так і думав , — сказав хлопчик .
— Ти лягай , — наказала Маргарита , — підклади руку під щоку , а я тобі буду снитись .
— Ну снись , снись , — погодився хлопчик і негайно ліг і руку поклав під щоку .
— Я тобі сказку розкажу , — заговорила Маргарита і поклала розпалену руку на стрижену голову , — була на світі одна пані .
І у неї не було дітей , і щастя теж узагалі не було .
І от вона спочатку багато плакала , а потім стала зла ...
— Маргарита замовкла , зняла руку — хлопчик спав .
