— Це за сім - то рублів ? — бурмоче потопельник .
— Іди ти , кажу , до пса ...
Ми не хочемо ...
— Чого ти не хочеш ?
Відповідай виразно !
Потопельник мовчить і , тремтячи всім тілом від холоду , стукає зубами .
— Одна тільки назва , що живий , — каже Онисим , — а подивитися , то і на людину не схожий .
Крапель б йому якихось ...
— Крапель ... — передражнює писар .
- Які тут краплі ?
Людина втопилася , а він — краплі !
Відкачувати треба !
Що роти пороззявляли ?
Народ байдужий !
Біжіть швидше у волосну управу за рогожею та качайте !
Кілька людей зриваються з місця і біжать до села за рогожею .
На писаря сходить натхнення .
Він засукує рукава , потирає долонями боки і робить багато дрібних рухів тіла , які свідчать про надлишок енергії і рішучості .
— Не натовп , не натовп , — бурмоче він .
— Які зайві , йдіть !
Поїхали за урядником ?
А ви йшли б , Герасиме Алпатичу , — звертається він до старшини .
— Ви назюзюкался , і в вашому цікавому становищі найкраще тепер сидіти вдома .
