Варенуха , не зводячи очей з телеграми , криво підписався в зошиті , і жінка зникла .
— Ти ж з ним на початку дванадцятої розмовляв по телефону ? — в повному невіданні заговорив адміністратор .
— Так смішно говорити ! — пронизливо закричав Римський . — Розмовляв або не розмовляв , а не може він бути зараз в Ялті !
Це смішно !
— Він п'яний ... — сказав Варенуха .
— Хто п'яний ? — запитав Римський , і знову обидва втупилися один в одного .
Що телеграфував з Ялти якийсь самозванець або божевільний , в цьому сумнівів не було ; але ось що було дивно : звідки ж ялтинський містифікатор знає Воланда , який тільки вчора приїхав у Москву ?
Звідки він знає про зв'язок між Лиходєєвим і Воландом ?
— « Гіпнозом … , — повторював Варенуха слово з телеграми , — звідки ж йому відомо про Воланда ? — він покліпав очима і раптом вигукнув рішуче : — Та ні , нісенітниця , нісенітниця , нісенітниця !
