— Хм ...
Чим же це вона вам так сподобалася ? — запитує задоволений чоловік .
— Неймовірне , поетичне створіння , яке може торкнутися і закохати в себе навіть камінь !
У загальному , ви , мужики , прозаїки і розумієте своїх жінок тільки в перший місяць після весілля ...
Зрозумійте , що ваша дружина — ідеальна жінка !
Зрозумійте і радійте , що доля послала вам таку дружину !
Таких - то саме в наш час і потрібно жінок ... саме таких !
— Що ж в ній такого особливого ? — дивується чоловік .
— Помилуйте , красуня , повна грації , життя і правди , поетична , щира і в той же час загадкова !
Такі жінки якщо раз полюблять , то люблять сильно , з усім запалом ...
І таке інше .
Чоловік того ж дня , лягаючи спати , не втерпить , щоб не сказати дружині :
— Бачив я Петра Семеновича .
Страшенно тебе розхвалював .
У захваті ...
І красуня ти , і граціозна , і загадкова ...
і ніби любити ти здатна якось особливо .
З сім мішків гречаної вовни наплів ...
Ха-ха ...
