Маргарита відкинула шторку і влетіла у вікно .
— Я боюся , — повторив хлопчик і затремтів .
— Не бійся , не бійся , маленький , — сказала Маргарита , намагаючись пом'якшити свій охриплий на вітрі зловісний голос , — це хлопчаки скла били .
— З рогатки ? — запитав хлопчик , перестаючи тремтіти .
— З рогатки , з рогатки , — підтвердила Маргарита , — а ти спи !
— Це Ситник , — сказав хлопчик , — у нього є рогатка .
— Ну , звичайно , він !
Хлопчик подивився лукаво кудись убік і запитав :
— А ти де , тітко ?
— А мене немає , — сказала Маргарита , — я тобі снюся .
— Я так і думав , — сказав хлопчик .
— Ти лягай , — наказала Маргарита . — Поклади руку під щоку , а я тобі буду снитися .
— Ну , снись , снись , — погодився хлопчик , негайно ліг і руку поклав під щоку .
— Я тобі казку розповім , — заговорила Маргарита і поклала розпалену руку на стрижену голову , — була на світі одна пані .
І у неї не було дітей , і щастя взагалі теж не було .
І ось вона спершу багато плакала , а потім стала зла ... — Маргарита замовкла , зняла руку — хлопчик спав .
