Так , це був безперечно головний .
Він сів на стільчик , а всі інші залишились стояти .
一 Лікар Стравінський , 一 відрекомендувався чоловік , який сів на стілець , Іванові і подивився на нього приязно .
一 Ось , Олександре Миколайовичу , 一 тихо сказав хтось з акуратною борідкою і подав головному повністю списаний лист паперу Івана .
" Цілу справу завели " , 一 подумав Іван .
А головний у той час швидко пробіг очима по паперу , пробурмотів : " Так , так .. " І перекинувся з навколишніми кількома фразами маловідомою мовою .
" Латинню , як Пилат , розмовляє ... " , 一 сумно подумав Іван .
І тут одне слово змусило його здригнутися , і це було слово " шизофренія " 一 , шкода , вже вчора сказане проклятим іноземцем на Патріарших озерах , а сьгодні повторене тут професором Стравінським .
" І навіть це знав " , 一 тривожно подумав Іван .
Головне , очевидно , поставив собі за правило погоджуватися з усіма і радіти всьому незалежно від того , що йому говоритимуть ті , хто його оточує , і підкреслювати це словами : " Неперевершено , неперевершено ... "
