Зелений ...
Колір довірливих дерев , що стають балакучими наодинці з пустотливим вітром ; молодого листя , який блукає у вальсі , коли мрійлива осінь приносить свою строкату бадьорість .
Це колір щасливої ​​весни , зарученої з літом , що після розлуки з зимою , такою холодною і суворою , нарешті заграло найтеплішими барвами ...
Зелениться дружба , так по-зеленому радісно відлунюють обійми , луна зеленоока музика світу з усіма його тонкощами й переливами .
Щоб пізнати це звучання , доторкніться до всього , милого серцю : подумки чи наяву занурте пальці в хутро улюбленого ведмедика , ніжної киці , м'яке волоссячко друзів під зимовими шапками , пізнайте тепло долоньок най-най-найрідніших ...
Приємне відчуття спокою та піднесеності огортатиме вас все міцніше — з кожним новим дотиком так хороше і трепетно — щоразу , як уперше ...
Любий світе , зелений — колір ласки й турботи у твоїх очах , які так мило дивляться на мене , освітлюючи все моє єство і ділячись зі мною вічним полум’ям ... і я наповнююся справжнім щастячком , безмежною вдячністю за дар життя і любові , що були до нас , плекаються з нами та існуватимуть вічно .
