Мовчання тривало довго , але згодом його порушила дивна поведінка приведеного до Пилата .
Він змінився на обличчі , похитнувся і якби не схопився брудною рукою за край столу , вже упав би .
— Що з тобою ? — запитав його Пилат .
— Нічого , — відповів Левій Матвій і зробив такий рух , неначе щось проковтнув .
Тонка , гола , брудна шия набухла і знову спала
— Що з тобою , відповідай , — повторив Пилат .
— Я втомився , — відповів Левій і сумно поглянув на підлогу .
— Сідай , — промовив Пилат і показав на крісло .
Левій недовірливо глянув на прокурора , пішов до крісла , налякано покосившись на золоті бильця , сів не в крісло , а поруч — на підлозі .
— Поясни , чому ти не сів у крісло ? — запитав Пилат .
— Я брудний , я його забрудню , — сказав Левій , втупившись у підлогу
— Зараз тобі дадуть їсти .
