" І по латині , як Пилат , говорить ... " , 一 сумно подумав Іван .
Тут одне слово змусило його здригнутися , і це було слово " шизофренія " 一 на жаль , ще вчора вимовив клятий іноземець на Патріарших ставках , а сьогодні повторив тут професор Стравінський .
" І знав це ж ! " 一 тривожно подумав Іван .
Головний , мабуть , поставив собі за правило погоджуватися з усім і радіти всьому , хай що говорять йому навколишні , і виражати це словами « Чудово , чудово ... » .
一 Чудово ! 一 сказав Стравінський , повертаючи комусь листа , і звернувся до Івана : 一 Ви поет ?
一 Поет , 一 похмуро відповів Іван і вперше раптом відчув якусь незрозумілу відразу до поезії , щойно згадавши свої вірші , які здалися чомусь неприємними .
Скрививши обличчя , він , своєю чергою , спитав у Стравінського :
一 Ви професор ?
На це Стравінський попереджувально - ввічливо нахилив голову .
一 І ви тут головний ? 一 продовжував Іван .
