— Так ... ну іди .
Програвши два рублі , Фінкс згадує про гімназію і жахається .
— Господи , уже третя година ! — вигукує він .
— Як я у вас засидівся !
Бувайте , побіжу !
— Пообідайте ще заодно у мене , тоді йдіть , — говорить Ляшкевський .
— Встигнете .
Фінкс залишається , але з умовою , що обід триватиме не довше десять хвилин .
Пообідавши , він п'ять хвилин сидить на дивані і думає про потріскану стіну , потім рішуче кладе голову на подушку і наповнює кімнату пронизливим носовим свистом .
Поки він спить , Ляшкевський , не схвалюючи післяобіднього сну , сидить біля вікна , дивиться на гостя , який дрімає , і бурчить :
- У , дідько !
І як це ти не задубієш від ліні !
Ні праці , ні розумових інтересів , тільки одні процеси ...
Гидота !
ТЬХУ !
О шостій годині прокидається Фінкс .
— Пізно вже у гімназію , — говорить він , потягуючись .
— Доведеться завтра піти , а зараз ... відігратися , чи що ?
Давайте ще одну партію ...
