Хто гірший для втрати таких речей, як ось ці?
Гадаю, не померлий". "Точно ні, —сказала місіс Ділбер, сміючись.
"Якщо він хотів залишити їх собі по смерті, старий поганець,— продовжувала жінка — чому він не був собою за життя?
Якби він був, хтось би доглянув його, коли він зустрів Смерть, замість того, щоб, задихаючись, промовляти свої останні слова на самоті".
"Щирісінька правда, — сказала місіс Ділбер.
— Це його кара".
"Якби ж  вона була суворіша, — відповіла жінка, — і мала ж би бути, будь певна, якби ж я змогла докласти рук до чогось іншого.
Розкрий вузлик, старий Джо, і дай оцінити його.
Говори прямо".
