Сьогодні ми їхали в метро, в таких синеньких вагонах, з білими смужками на боках.
Їхали в них, їхали, їхали-їхали і приїхали на станцію метро "Либідська".
І тут.
З репродукторів!
Нам кажуть:
"Поїзд далі не їде.
Прохання звільнити вагони!"
Ми, звичайно, так і зробили.
Прокинулися.
Встали.
Вийшли всі...
Одним словом, звільнили вагони!
І вони покотилися далі собі, тепер вільні.
І вже, напевно, пасуться де-небудь собі потихеньку на зелених трав'яних галявинах, разом з іншими звільненими вагонами, або вагонами, що вже вільними народилися.
Можливо, навіть у Новій Зеландії!
