"Я завершив своє шахрайство, — сказав він, трохи соромлячись. — Тепер ніхто, окрім дурня, не зверне жодної уваги на ті папірці.
Хоча ти завжди був дурнем, Джиме.
Полишаю тебе наодинці з твоєю долею".
Він швидко зібрав свої речі, стрибнув у вагон, трохи нервово поправив окуляри та зник у кублі диму.
Після того як я помив посуд та відвів коней до нової свіжої галявини, то перейшов убрід річку та повільно поплівся кедровим лісом до вершини гори, схожої на сідло.
То був чудовий червневий день.
Ніколи раніше я не бачив такої кількості птахів, метеликів, бабок, коників та інших крилатих та кусливих створінь у небі та на землі.
