Щойно я застрибнула у вагон метро на радощах, що встигла, і зачинилися двері, якийсь чувак просто біля мене голосно прокричав "Люди, увага!".
"Волонтер чи щось буде впарювати", — майнула перша думка.
Але поки хлопець тримав паузу і спокійно глянув на мене, миттєво прийшла друга: "Ну, все, терорист".
Поїзд ніяк не рушав і двері метро зловісно відчинялися кілька разів, бо десь хтось їх не відпускав.
Я вже подумала вискочити з вагона й уникнути участі в терористичному акті якогось ідіота за крок від мене.
Але двері зачинилися.
Не встигла я уявити, що буде далі, як хлопець так само голосно прокричав: "Мені абсолютно все одно, що ви про мене думаєте.
Гарного дня!"
Завіса.
І вам гарного дня))
