От читаєш такі новини і жалкуєш, що населенню України Господь дав усе, крім совісті і мізків.
А без цих двох складових не буде діла, навіть якщо ти ходитимеш по золоту.
І буде, зрештою, пустеля.
Місцева релігійна громада поздирала прекрасні фрески і замінила їх на кафель.
То була пам'ятка архітектури, між іншим.
Вони, звісно, можуть сказати, що ми тут парафіяни, а ви — ніхто і у чомусь матимуть слушність.
Але розрухи в їхніх головах це не скасовує.
І хай парафіяни — пітекантропи.
Настоятель же повинен розуміти, що нищити красу — це гріх.
Воістину, як піп — дурень, то заради спасіння душі краще триматися від такого подалі.
