Помивши посуд та залишивши коней на новій траві, я перетнув неглибоку річку та повільно рушив до пагорба у формі сідла.
Це був чудовий червневий день.
Ніколи у своєму житті я не бачив стільки пташок, метеликів, бабок та коників і таких крилатих створінь у повітрі та в полях.
Я дослідив пагорб у формі сідла від основи до верху.
Я не знайшов жодних знаків закопаного скарбу.
Там не було ні купки каміння, ні давніх порізів на деревах, жодного доказу трьохсот доларів, що були згадані в документі старого Рундла.
