Три роки тому я народила дитину, і моє життя повністю змінилося.
Я цього не хотіла, не була до цього готова, але так сталося.
Я не могла спати, не мала часу, аби поїсти, аби навіть сходити до туалету, коли хотілося.
Щойно дитині виповнилося два роки, я прийняла рішення змінюватися.
Вже рік я це роблю.
Я пішла на курси й опанувала нову для себе професію.
Перестала боятися і віддала дитину моїй мамі на цілий день, бо в мене мав бути час на себе.
Я знайшла нове хобі.
Відрізала волосся, яке було дуже довгим, а стало коротким.
Я змінююся кожен день.
Я це відчуваю.
Я намагаюся робити все, що відкладала все життя, аби почуватися щасливою.
Бо лише у щасливої мами можуть бути щасливі діти.
Я знайшла нову роботу, де працюють здебільшого чоловіки, хорошу роботу, де через пів року стажу мені підняли зарплату до рівня мого чоловіка, який має стаж понад 5 років.
Я хочу показати собі й моїй дитині, що жінка може вартувати чогось.
Вона не обов'язково має сидіти вдома і готувати їжу весь час.
Жінка не має бути домогосподаркою.
Це мотивує мене йти далі.
За місяць моя малеча піде в дитсадок, а я піду навчатися і працювати далі.
Навчуся їздити на велосипеді, зароблятиму більше грошей, аби ми могли дозволити собі не лише новий одяг, а й нову техніку, відпустку десь у Єгипті кілька разів на рік, я буду сильною, бо саме цього хочу навчити свою доньку.
