Щасливішим за двох інших був Ієшуа.
В першу ж годину його почала вражати непритомність, а згодом він впав у забуття, повісивши голову у розмотаній чалмі.
Мухи та оводи тому й геть обліпили його так, що його обличчя зникло під чорною рухомою масою.
У паху, і на животі, і під пахвами сиділи жирні оводи та смоктали жовте оголене тіло.
Підпорядковуючись жестам людини в капюшоні, один із катів узяв списа і постукав ним спершу по одній, а потім по іншій руці Ієшуа, витягнутим та прив'язаним мотузками впоперек до перекладини стовпа.
Тіло з вип'яченими ребрами здригнулось.
Кат провів кінцем списа по животі.
Тоді Ієшуа підвів голову, мухи з гудінням знялись і відкрили обличчя повішаного, набрякле від укусів, з заплившими очима, невпізнаване обличчя...
