Огляд манґи “Мої вітання Блек Джеку!
Том 1″ + міні інтерв’ю з Марією Полегенькою
Почну здалеку.
Карантин відчутно вдарив по українських видавцях та змусив їх переглянути видавничий план і формати видання.
Так, наприклад, UA Comix у співпраці з БукРі видають багато своїх мальсторій у електронній версії.
Книжкові видавці, як-от Видавництво Жупанського викладає свого "Лавкрафта" в електронному форматі.
Прикладів більш ніж достатньо.
Не залишилося осторонь і видавництво Fireclaw.
Більше того, воно запропонували електронну версію рідкісного звіра, для українського ринку мальсторій, а саме — манґи.
Отже, “Мої вітання Блек Джеку!” – це манґа за авторства Сюхо Сато, що налічує в собі 13 томів та виходила з 2002 до 2006 року.
Сама назва — це омаж на знамениту роботу батька-засновника Осами Тедзуки “Black Jack”, де головний герой був також медиком.
Про що манґа?
В центрі історії лікар-інтерн, який на власній шкурі стикається з бюрократичною системою охорони здоров’я Японії.
І, звісно, ця система більше зацікавлена у підтриманні себе ніж у рятуванні людей: бюрократія, корупція, несправедливі умови праці, побори та інше.
Головному герою Ейджіро Сайто, який чистий душею та світлий розумом, доводиться якось навігувати у цьому світі і намагатись при цьому рятувати людей.
Манґа ставить перед головним героєм, а отже, і перед нами, не одну морально-етичну дилему.
Наприклад, чи варто боротись за життя безнадійно хворої людини, якщо утримання хворого вартує купи грошей щодня?
З одного боку, людина завжди може піти на поправку, кожне життя безцінне і за нього варто битись до останнього.
З іншого боку, бюрократична машина зацікавлена в економії ресурсів, але чи так уже й неправа ця система, адже збережені кошти підуть на порятунок інших пацієнтів.
Звісно, я не можу оцінити, наскільки це все реалістично описано, бо перебуваю на відстані приблизно в декілька світлових років від японської системи охорони здоров’я.
Однак сама манґа непогана, має пристойне почуття гумору і порушує важливі питання.
Стиль та малюнок МВБД часто говорить про складні речі, не соромлячись підкріплювати це суворим візуалом: якщо людина розбилась в автокатастрофі, то вам без купюр покажуть її покалічене тіло.
Робиться це не заради шок-контенту, а заради того, щоб змусити читача повірити у паніку головного героя, який бачить це тіло.
Разом із тим, манґа цілком вдало балансує абсолютно комічні, а іноді навіть гротескні, напівкарикатурні моменти.
Це додає історії життєвості і глибини, тому що неможливо постійно бути серйозним і розривати собі голову моральними дилемами 24 на 7.
Такий чудовий баланс дає змогу відчути світ головного героя і зануритись у нього по самі вуха.
Малюнок у манзі загалом якісний, але здебільшого побутово-простий.
Звісно, автор, коли захоче, то може вам видати абсолютно неймовірний розворот, але, погодьтеся, витрачати стільки зусиль та часу для того, щоб розказати доволі побутову історію, де більшість подій відбувається в межах лікарні з білими стінами, не має особливого змісту.
Щодо гумору, то спеціально подаю до вашої уваги кілька панелей, щоб ви могли самі оцінити, наскільки це ваш тип гумору.
Підсумок: чи варта ця манґа уваги?
Безперечно!
Це якісна робота, автор майстерно використовує візуальну та текстову складові, доносить до читача складні думки в легкій для сприйняття формі.
Але майте на увазі — це не фантастика, тут головні герої не будуть махатись один з одним та виконувати квести на 300 сторінок.
Це доросла історія, що місцями змусить ваші мозкові шарніри та коліщатка трохи попрацювати.
Моя оцінка 8 медичних масок з 10.
Це не шедевр, але дуже гідна робота.
Я уже придбав собі наступний том, що і вам раджу, тим більше, що перший розділ першого тому можна купити усього за 1 гривню, а з нього цілком реально зробити висновок про те, чи це ваша історія.
Інтерв’ю. Пропоную до вашої уваги мініінтерв'ю з Марією Полегенькою, заступницею директора видавництва Fireclaw.
Чому вирішили публікувати саме цю манґу?
Вона не є бестселером і загалом у комюніті не те щоб сильно відома.
Ми давно думали про манґу і спілкувались із різними видавництвами.
Буквально одразу після оголошення карантину отримали позитивну відповідь на діджитал розповсюдження саме цієї.
До речі, це в нас вона не популярна, а в Японії має великі наклади й навіть виграла кілька нагород.
Та вона ще й на часі — про лікарів та їхню непросту долю, боротьбу за життя пацієнтів, самопожертву й протистояння системі.
Чи плануєте видавати у папері?
Все залежить від того, яким буде вихід із карантину для всіх нас, адже зараз багато хто втратив роботу, кошти в людей обмежені, а комікси — зовсім не річ першої необхідності.
Тож, побачимо, якою буде ситуація — не лише з манґою, а й із коміксами взагалі.
Манґа складається з 13 томів основного циклу і 9 продовження.
Чи маєте наміри/права на публікацію продовження?
Це напряму залежить від попиту на перші 13 томів.
Поки що права маємо лише на них.
Чи варто очікувати від вас іншої манґи в електронному чи паперовому вигляді?
Зараз ми з острахом будуємо плани.
Наш видавничий план уже розписаний до початку 2022 року, тому лише надзвичайно висока популярність певних тайтлів може змусити нас “посунути” інших 🙂
