Господь Бог є владикою людського життя від його початку аж до самої смерті, адже наше буття — це власне результат творчої діяльності Отця.
Тому, крім Нього, ніхто не має права відбирати життя у людини.
Проте як діяти особі, в руках якої буквально життя багатьох інших та рідної кровинки.
І питання постає: або... або.
Саме такою є головна сюжетна лінія чеського короткометражного драматичного фільму “Міст”.
На початку цієї стрічки описується буденне життя самотнього батька та його сина Владика.
Вже з перших сцен було помітно, наскільки великою і щирою є любов батька до своєї малечі, адже Владик — це все його життя, найперше й найголовніше для чоловіка.
Восьмирічний хлопчик із щирою цікавістю бажає дізнаватись все більше й більше про навколишній світ, він виростає справжньою потіхою для батька: розумний, слухняний, знає, що тато — це найближча у світі людина.
Одного звичайного дня Владик попрохав батька взяти його із собою на роботу, адже вона доволі цікава: розводити мости для залізниці.
Цей день — кульмінаційний момент фільму, в якому поєднуються долі трьох головних персонажів: батька Володимира, сина Владика та “сторонньої” дівчини-наркоманки Лінди.
Ця фатальна мить: чоловік розвів міст, не знаючи, що поїзд їде; в той час син, побачивши це, вирішив допомогти батькові та поліз за терміновим важелем.
Трапилось непоправне: малий не дотягнувся й впав під міст.
У цей момент батько постає перед найважчим у своєму житті вибором: кинутись рятувати сина та дозволити великій кількості людей загинути або ж врятувати потяг та затиснути свою рідну кровинку під мостом.
Наслідки для кожної зі сторін є зрозумілими.
Як на мене, у цій сцені виникає така етична проблема, як моральність вчинку.
Передусім вчинок — це дія свідома, раціональна і скерована на досягнення об’єктивної зміни речей у світі.
Вчинок стає моральним за таких умов:
- метою є добро, із двох крайностей вибрати ту, що буде нести більше добра;
- мотивація — зберегти життя багатьом людям;
- нейтральні (неосудні) засоби — із цим аспектом є проблема, адже у будь-якому із двох варіантів результатом буде смерть, а оцінювати, чиє життя є важливішим — одного маленького чистого дитяти чи сотень людей — ми не можемо, адже кожна істота є повноцінною та унікальною;
- морально-добрий результат — тут також простежуються дуалістичні настрої, адже тоді, коли Лінда, гріючи чергову дозу наркотиків, побачила вбитого горем батька, вона відчула його біль на собі, відкинула наркотики й вирішила почати нове життя, народила дитину й стала щасливою.
Проте все ж цей “happy end” протиставляється загибелі маленького Владика.
Отож у цій ситуації для Володимира важливим є прийняти рішення, зваживши усі “за” та “проти”, для сина — прийняти батькове рішення, а Лінда повинна зробити правильні висновки із вчинку чоловіка та оцінити його.
Також, під час перегляду кінострічки, у мене виникло багато питань щодо альтернативних дій головного героя, що потрапив у трагічну ситуацію.
Я розумію, що моя обізнаність у ремеслі розводки мостів на залізниці бажала б бути кращою, та, тим не менше, я хочу виділити такі три варіанти дій Володимира:
- власне кинутись рятувати сина й дозволити людям загинути;
- покликати на допомогу, аби хтось побіг до Владика, або доручити іншому важіль, й самому витягнути сина;
- намагатись зупинити потяг, аби врятувати дві сторони.
Підсумовуючи все вищесказане, я можу зробити висновок, що другий варіант дій батька був би найкращим, та водночас розумію, що якби це лише було можливо, чоловік віддав би усе, аби скористатись шансом врятувати і сина, і людей у поїзді.
