21 століття,  а особливо кінець першої та початок другої декади, можна охарактеризувати тим, що рóботи виконують значний  відсоток роботи, яку раніше виконували люди.
Змінились технології та змінилась психологія людей: тепер вони автоматизують навіть те, що, здавалося б, автоматизувати не можна, щоб зберегти дорогоцінний час та ресурси.
Сервісна робототехніка — це клас роботів із різноманітними конструктивними рішеннями і принципами реалізації системи управління, що динамічно розвивається.
Згідно з класифікацією Міжнародної федерації робототехніки, сервісні роботи призначені виконувати корисні для людини завдання у професійному та побутовому аспектах.
Ми оточені сервісною робототехнікою настільки, що домогосподарки тепер не миють підлогу, а вмикають робота-пилолоса, а сучасні діти віком 5-6 років уже відвідують заняття на дитячих курсах із робототехніки.
Надзвичайно популярними є рóботи, які виконують свою роботу автономно — без втручання людини.
Такі рóботи можуть виконувати свою роботу навіть у невизначених динамічних обставинах  — у цьому полягає їхня “інтелектуальність”.
З'являється проблема розвитку технологій усного діалогу між людиною та машиною.
У світі уже представлена велика кількість систем, які демонструють інтелектуальне розуміння природної  мови.
Яскравими  системами-представниками технологій усного діалогу є голосові помічники, як-от Siri (Apple), Алекса (Amazon), Cortana (Microsoft), Аліса (Яндекс).
Науково-фантастичні фільми прогнозують таке майбутнє, що системи усного діалогу будуть у нас настільки інтелектуально довершеними, що замінятимуть спілкування з людиною.
Але реальний стан технологій усного діалогу говорить нам про те, що до такого майбутнього ще далеко, а це означає, що є над чим працювати.
Унікальним є робот, створений у Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем Національної академії наук України і Міністерства освіти та науки України, —лабораторний двоколісний in-door мобільний робот ERIC (Evolution Robotics & International Center), зібраний з елементів робототехнічного конструкторського набору розробки Evolution Robotics (США).
Робота, пов'язана з ERIC’ом, яку провели українські науковці, присвячена одному із завдань візуальної навігації мобільного рóбота.
У роботі представлено практичний підхід до реалізації автономного виконання рóбота — завдання відстежувати рухомі об'єкти за результатами його розпізнавання поточного зображення бортової камери.
На думку науковців, що створили рóбота, їм вдалося реалізувати ідею інтелектуального управління: як і людина, система в різних ситуаціях, зокрема і позаштатних, ухвалює "розумне" рішення.
Робот сприймає голосові команди.
Завдання йому можна задавати і безпосередньо (у мікрофон), і в дистанційному режимі — через Інтернет.
Він виконує велику кількість завдань.
Наприклад, аналізує ситуацію в режимі реального часу, відтворюючи при цьому просторову картину.
Якщо виникає якась позаштатна ситуація, наприклад, звук, що відрізняється від акустичного фону, робот попрямує на джерело шуму і покаже його камерою.
Коли ERIC отримує команду, яка може з багатьох причин здаватись йому недостатньо детермінованою (некоректно поставлене завдання чи запитання, з’явились перепони на його шляху тощо), він починає ставити уточнювальні питання для того, щоб заповнити всі необхідні слоти смислів і розпочати виконання завдання.
Прикладні задачі такого рóбота досить великі.
Він може виконувати функції нагляду за приміщеннями (як система відеоспостереження), мобільного електронного секретаря, чергового в нічні зміни, а також домашнього помічника.
Наразі розробку використовують з освітньою метою в Академії наук України.
