Це літо було найважчим.
Як ніколи мені хотілося грати на баяні та гуляти в парку увечері.
«Нумо грати», — волала мати.
А я сплю до обіду і бачу сни кольорові.
Там, у снах, я підіймаюся на Маттергорн, а за мною йдуть альпійські корови — така собі французька пастораль.
Вид там у горах красивий, і дихається легко, як у селі у бабусі в дитинстві
