Привід прослизнув на вулицю.
Він вказав пальцем на двох людей, які зустрілися.
Скрудж знову прислухався, сподіваючись почути роз’яснення.
Він прекрасно знав і цих чоловіків.
Це були бізнесмени: дуже багаті та вельмиповажні.
Він навіть подумав, що бути багатим, на їхню думку, — це лише справа бізнесу.
— Вітаю, — сказав один.
— Вітаю, — відповів інший.
— Що ж! — сказав перший. — Старий Скрудж нарешті помер, так?
— Я чув про це, — вторив інший.
— Щось похолодало.
— Типово, як для Різдва.
Гадаю, ти не катаєшся на ковзанах?
— Ні.
Ні.
Маю дещо обдумати.
На все добре!
Та ні слова більше.
Це була їхня зустріч, їхня розмова, і вони розійшлися.
