У дитинстві мені хотілося дивних речей.
Не було бажання полетіти в космос або допомогти усім тваринкам світу.
У дитинстві я хотіла бути хіміком.
Саме тим дивним хіміком, який сидить днями у своїй лабораторії за експериментами та створює дива.
Моїми дивами мали бути... шампуні.
Так, саме для цього я хотіла бути хіміком.
А ще хотілось мені робити мильні бульбашки.
У цьому теж є щось дивовижне.
Та мрія так і залишилась нездійсненною.
Адже хімік, який виробляє шампуні, — це не наша реальність.
Але ж не всі мрії мають бути пов'язані з реальним світом, чи не так?
