Цей мер Бенкс був увесь у ліжку, окрім його вусів та ніг.
Він видавав звуки зсередини, які чули всі в Сан Франциско, хто гуляв по парках.
Молодий чоловік стояв біля ліжка, тримаючи чашку з водою.
''Лікарю, — сказав мер. — Я страшенно хворий.
Я скоро помру.
Чи ви можете хоча б якось допомогти мені?''
''Містере мер, — сказав я, —я не звичайний попередньо визначений учень С. К. Лапіуса.
Я ніколи не навчався в медичному коледжі, —кажу, —я просто прийшов як звичайна людина подивитись, чи  можу чимось допомогти'.'
"Я глибоко вдячний, — сказав він.
— Докторе Ва-ху, це мій племінник, містер Бідл.
Він намагався полегшити моє горе, але безуспішно.
О, Боже!
Ой-ой-ой!!" — виспівує він
