Самотність навіть не іноді, а завжди є ресурсом спокою та рефлексії про нещодавні події у житті.
Самотність поновлює, перезаряджає на нову порцію спілкування з людьми, водночас дає спілкування із самим собою, аби почути та поговорити з внутрішнім "я".
Як мені нещодавно сказали на лекції про психологію стосунків, усі ми "індивідуальні та із своєю суб'єктивною думкою", але усім нам різним потрібна одна така цінна самотність.
Чомусь вона трактується як щось погане, але ж це не повна ізоляція.
11.10 виходжу на пляж "Чайка" у Миколаєві (де я зараз живу) і відчуваю, як повністю зливаюсь із тими кораблями, яких несуть помірні хвилі, з книгою про "життя після смерті", яку так наполегливо фотографую серед квітів, які пізніше загубилися серед піску.
Так я проводжу свій єдиний вихідний день.
У такі часи я відчуваю, як сильно вдячна світові за його красу в простоті, за можливість бути спорідненою з природою та її силою, за весь той ресурс, який є і який я використовую та закликаю вас.
