"Я повинен сказати "Ні", — сказав другий.
— Я дам йому пів години як мінімум.
Якщо Джиммі досі живий, він буде тут до цього часу.
Так довго, офіцере". "Добраніч, сер", — сказав поліцейський, гучно зачиняючи двері.
Моросив холодний дощ, і різко вітер став сильний.
Декілька пасажирів поквапилися тихенько, з піднятими комірцями пальт та руками в кишенях.
А в дверях будівельного магазину стояв чоловік, який пройшов тисячу миль заради зустрічі, непевний майже до абсурду, з друзями молодості курив цигарки і чекав.
