Моя улюблена страва  — це банальний хліб.
Окей, не банальний, а щойно з пекарні, з хрусткою скоринкою, яку можна проломити пальцем і доколупатися до теплого, інколи ще липкого, м'якуша.
Такий хліб я їла на вихідних, отримавши почесне завдання купити батон додому у першій пекарні нашого міста.
Відтоді свіжий хліб  — це моя слабкість, яку через стереотипи щодо стрункості дівочої статури, я можу собі дозволити нечасто.
Люблю пекти хліб сама: невеликі булочки чи багети.
І от у цьому випадку вже наїдаюся досхочу.
Французькі багети, до речі,  — це справжня магія: борошно, вода, трохи солі і дріжджі, а який ефект.
У Франції вони, звісно, найкращі, але і в Києві їх уже печуть незле.
Особисто я раджу "Хлібний", але і у "Сільпо" вони хороші.
Ось зараз вже ніч, а я згадала смак багета і шкодую, що не купила його сьогодні, не влаштувала собі гастрономічну подорож.
