У номері стояв задушливий запах гвоздики, креозоту, йоду, карболки та інших смердючих речовин, що їх Софія Савівна вживала проти свого зубного болю.
— Добре, — продовжував рахувати Попов.
— До 236 додати 14 крб 81 коп., у сумі до цього місяця залишається 250 крб 81 коп.
Тепер, якщо я в березні сплачу 5 крб, то, значить, залишиться 240 крб 81 коп. Добре.
Тепер, рахуючи за 1 місяць вперед 7% річних і j% комісійних…
— А-ах! — застогнала дружина.
— Допоможи ж мені, Леве Івановичу!
Помира-аю!
— Що ж я, матінко, зроблю?
Я не лікар… j% комісійних, 1 /5% куртажу[52], на каботаж 1 крб 22 коп., за транзит 74 коп.
— Бездушний! — заплакала Софія Савівна, висовуючи свою опухлу фізію з-під ширми.
— Ти ніколи мені не співчував, мучителю!
Слухай, коли я тобі кажу!
Невіглас!
