Я все-таки напишу, скііільки зараз зможу і наскільки зможу, бо тоді мені треба було закінчити задачу.
1)
Щодо вкиду на тему скорочення у нас навчальних закладів — це переклад статті The Economist, тому вони зовсім не тримали в голові наші виші, у них свої і вони зовсім інші, і проблеми інші, і звичка геть інакше ставитися до фінансування освіти. 2)
Люди, які перекладали статтю, багато займаються статистикою.
Тому, як і як, зачепились за ідею кліодинаміки, теорію (тобто набір гіпотез, які ще треба довести), що за певними, на перший погляд, другорядними факторами можна робити прогнози політичної нестабільності.
Що революції не потрібні, в статті ні слова, до речі.
Бажання їх передбачити, пояснити можна по-різному, наприклад: передбачити момент, коли неможливо відкладати критичні рішення; коли можна витрачати гроші на дорогі проєкти або коли реформи суспільство сприйме краще.
Тож хай теоретично якийсь ідеально-контролюючий уряд типу Китаю міг би закрутити гайки, ідеально-ліберальний західний скоріше простимулював би рекламну кампанію інших спеціальностей або надав податкові пільги, щоб нові випускники знайшли робочі місця.
3)
Про важливість проф.-техн. освіти і переоціненість вищої говорить Борис Джонсон!! а) він фрік, майже як Трамп, і майже як Трамп виїжджає на британському варіанті реднеків; б) у них в Британії весь час нестача сантехніків та медсестер, вони задовбались їх привозити з Польщі та Африки, були б таки раді вирощувати своїх.
І через Брекзит їм буде важче привозити чужих, до речі.
У нас теж нестача своїх, до речі, і це теж проблема — причому і в психології суспільства, яке вважає, що сантехніки тупі і повинні заробляти менше, ніж клерки в банку, і у молодих людей, які вважають, що досить отримати вищу освіту, і ти відразу почнеш заробляти більше за сантехніка.
4)
Ну, і власне, що я про це все думаю і чому мені стаття здалась цікавою.
Ота сама кліодинаміка, яка лише теорія, гіпотеза, що багато разів підкреслено в статті.
Люди, які намагаються передбачити курс акцій, і не такі дані у свої моделі вводили.
Також тут є гіпотеза про можливу причину збільшення ліворадикальної риторики в західних університетах.
Це реально дивує багато кого, і я американські блоги на медіум в їхні періоди виборів просто перестала читати, неможливо, у них усі кляті капіталісти, всі зажралися, треба відняти і поділити.
Інша теорія мені траплялася на очі ось тиждень чи два тому, і там було про навмисне підсаджених совєтами агентів в університети.
То ця не набагато гірша і теж кумедна.
Тобто ще раз, це обговорення ідеї, якщо забути про Бориса Джонсона, я не бачу, де говорять, що треба скорочувати виші(Оксфорд?
Кембридж? це так легко у них у Британії скоротити кількість вишів?), але обговорюють збіги на грані кумедно-випадкового, що 10 років тому якийсь автор за статистикою з випускниками вишів зумів передбачити теперішні часи політичної нестабільності.
Щодо ДСТУ: дуже важко його притягти до цієї статті.
Він скорочується сам, без усякого зовнішнього втручання програє конкуренцію, абітурієнти туди йдуть не дуже охоче.
І хоча я вдячна йому дуже, і тверезо — навіть ті, хто у нас потім пішов працювати бухгалтерами, в АТБ виграли від наявності вищої освіти, все-таки це багато в чому продаж ілюзій.
Той диплом сам по собі дає дуже умовні преференції для початку роботи, недарма люди потім отримують і другий, і третій, і це часто теж ілюзії.
В статті недарма говорять про популістів.
Як виміряти, наскільки суспільство готове довіряти популістам, як спрогнозувати це через 5 і 10 років?
Якщо міра вибору неадекватних ситуації процесів може бути мірою ілюзій у суспільстві, то чому б і ні?
(Дисклеймер: я не вважаю, що вища освіта — непотрібна.
Я вважаю, що потрібна, але не будь-яка і не всім.
Принаймні, бакалаврат мав би давати більше практичних речей, не завжди у молодих людей є 5-7 років, щоб учитися абстрактних речей, і не соромно визнавати, що хтось дарма їстиме гроші в магістратурі саме в цей час і на цій спеціальності).
