Азазелло просив не хвилюватися, запевняв, що він бачив не тільки голих жінок, а й навіть жінок із начисто здертою шкірою, охоче підсів до столу, перед чим поставляючи в кут у річки якісь згорток у темній парчі.
Маргарита налила Азазелло коньяку, і він охоче випив його.
Майстер, не відводячи від нього очей, зрідка над столом тихенько щипав собі кисть лівої руки.
Але щипки ці йому не допомагали.
Азазелло не розчинявся в повітрі, так, правду кажучи, в цьому не було необхідності.
Нічого страшного в рудуватій людині маленького зросту  не було, хоча тільки око з білизною, але таке буває і без всякої магії, хоча одежа не зовсім звичайна 一 якась ряса або плащ, одначе, якщо вдуматись, то і це трапляється.
Коньяк він теж  спритніше пив, як і всі добрі люди, цілими чарками і не закушуючи.
Від того самого коньяку у Майстра зашуміло в голові, і він почав думати:
