Привіт, колеги!
Я монтажер проєкту і щодня маю справу з робочим позитивом, що надходить зі знімального майданчика.
Аби уникнути труднощів, на які я регулярно натрапляю під час розбору і синхронізації матеріялів, прошу запам'ятати й виконувати кілька простих правил технології фільмування.
Усім вам вони, сподіваюся, добре відомі, і лише, можливо, брак часу і звичайна метушня не дозволяють приділити цим принципам належну увагу.
Проте саме їхнє дотримання спростить і пришвидшить роботу групи й усуне зайві клопоти.
Курсивом подаю практичні приклади (які читати не обов'язково) різних ситуацій для тих, кому це потрібні, цікаві пояснення.
0.
Керує цим процесом одна людина, зазвичай другий режисер або інша особа, що його замінює.
Прослуховуючи дублі, постійно чую багато голосів, що всі вигукують ритуальні замовини на кшталт «Разганяємся», «Паєхалі», «Камєраматор», «Маторкамєра» тощо.
Для мене це означає, що сутності команд оратори не усвідомлюють, керівного центру на майданчику нема і для спільної користі його треба визначити якнайшвидше.
1.
Зйомка звуку і зйомка зображення починаються після цілковитої готовності всіх служб і акторів, тобто коли всі учасники процесу в змозі негайно відтворити й зафільмувати сцену.
Про готовність до зйомки служби мають доповісти другому режисерові, інакше він не знатиме, коли починати.
Передивляючись дублі, дуже часто бачу підготовчі роботи, ходіння в кадрі людей, не залучених у сцени як актори, тобто, що завгодно, але не корисну ігрову дію.
Весь цей увічнений непотріб автоматично потрапляє у процес комп'ютерної обробки, поглинає місце на носіях, робочий ресурс дорогого обладнання і, що найгірше, час та нерви людей, котрі працюють із негативом далі.
2.
Другий режисер дає команду «Мотор!» (або «Звук!»).
Саме так, одне слово — один раз!
Якщо його доводиться повторювати, це свідчить про неготовність до зйомки.
3.
Звукооператор умикає запис і вголос підтверджує, що запис іде, і це є команда для хлопушки говорити.
Дуже часто на початку звукового дубля відсутній голосовий ідентифікатор і навіть звук клепу.
Тобто хлопушка відговорила і клепнула або без дозволу звукооператора, або дозвіл був хибний, адже рекордер не працював.
Такі випадки катастрофічно гальмують процес синхронізації матеріялу і нічим не можуть бути виправдані.
4.
Хлопушка (клепер, другий асистент, називайте,як подобається) оголошує номер сцени/кадру/дубля (і додає, що хлопушка в кінці, якщо так вирішив оператор), при цьому решта мовчить.
Голосовий ідентифікатор завжди має бути на самому початку звукового дубля, незалежно від того, коли відбудеться клеп — одразу, пізніше чи наприкінці.
Це спрощує роботу з відбору й синхронізації.
Під час промови клепера треба уникати зайвих шумів і розмов, які іноді маскують голосовий ідентифікатор до невпізнаваності.
Особливо актори при мікрофонах люблять обговорити щось особисте саме в цей момент.
Мікрофони не задіяних у сцені акторів мають бути виведені зі запису і робочого міксу.
5.
Другий режисер дає команду «Камера!».
Одне слово — один раз!
Як у п. 2, якщо команду доводиться повторювати, це свідчить про неготовність до зйомки.
6.
Оператор камери (другий оператор, камерамен, асистент оператора, звіть, як подобається) пересвідчується, що в кадрі напис на дошці (клепборді), і його можна прочитати неозброєним оком.
Лише тоді вмикає запис, потім бере у кадр місце зімкнення колодок і вголос підтверджує, що запис іде, і це команда для "хлопушки" клепати.
Першим (або останнім, якщо "хлопушка" наприкінці) кадром знімального дубля має бути зображення напису на дошці.
Це принципово для пошуку та ідентифікації під час підготовки матеріялів і подальшого монтажу.
Вишукування цього важливого зображення у глибинах дубля знову-таки спалює робочий час і не гарантує успіху, адже буває й таке, що "хлопушки" взагалі не знято!
Момент злучення колодок (клеп) має бути в кадрі у фокусі — завдяки цьому відбувається синхронізація зі звуком.
7. "Хлопушка" стуляє колодки і виходить із кадру.
Якщо план занадто великий для розмірів дошки і вона не поміщається в кадр (це має підказати клеперу оператор), варто писати дату зйомки і номер сцени/кадру/дубля просто на білому сегменті нижньої колодки тоншим маркером.
Під час клепу рухаємо лише верхню колодку вниз, а не всю дошку вгору, виносячи її з кадру і ховаючи від камери момент змикання.
Таких випадків безліч, і вони так само забирають час підготовки матеріялів до монтажу.
Окремо зазначу, що клепер ("хлопушка") – це найкращий друг монтажера на майданчику, і його (її) головна задача — ідентифікувати максимум з усього, що буде знято.
Звукові дублі жодного разу не були позначені, а мали бути!
Якщо нема змоги вміститися в авто, треба доручити свої функції кому завгодно, хоч акторові, вони зазвичай охоче допомагають.
Наприклад, Лера в автобусі на СрП/КрП могла би це робити спокійнісінько, тримаючи дошку на колінах.
8.
Оператор камери повертає вихідну композицію сцени і, якщо камера цифрова, повідомляє "хлопушці" номер кліпу з метаданих на моніторі — це також команда другому режисерові починати.
Номер кліпу заноситься у монтажний аркуш (Production Log, Clapper's Report тощо) і потрібен у деяких випадках для правильної вторинної ідентифікації.
9.
Другий режисер дає команду «Action!», «Началі!» тощо.
10.
Далі мистецтво.
11а.
Після закінчення гри другий режисер командує «Стоп камера!» (оператор камери зупиняє запис) і «Стоп мотор/звук!» (звукооператор вимикає запис).
Звісно, окремі команди для камери та рекордера не обов'язкові, можна обмежитися одним загальним «Стоп».
Важливо вчасно вимикати камеру, а тоді звуковий рекордер (саме в такій послідовності!), аби не накопичувати зайві гігабайти (див. пояснення до п. 1).
Серед матеріялів, що я передивився донині, дуже багато тривалих «хвостів» (є і десятки секунд, і навіть кількахвилинні!) після команди «Стоп».
Або
11б.
Якщо дошку не показали на початку фільмування, після закінчення гри другий режисер командує «Хлопушка!», – це команда операторові камери взяти в кадр напис на дошці так, щоби його можна було прочитати неозброєним оком, а тоді показати місце стуляння колодок, після чого оператор камери дає команду "хлопушці" клепати.
Досвід показує, що якщо вирішили показати "хлопушку" наприкінці, її НЕ покажуть і/або НЕ запишуть клеп у більшості випадків.
Ніхто, крім режисера/другого режисера, це не проконтролює, адже саме від них іде команда про закінчення фільмування дубля.
12б. "Хлопушка" змикає колодки, а тоді оператор камери і звукооператор зупиняють запис.
Я цілком свідомий того, що все це ідеальна схема, яку не завжди можливо відтворити.
Про це і не йдеться.
Головне, щоби було розуміння цих принципів і звичка до такого стану речей.
Прошу донести наведене вище до всіх, кого це стосується.
Нагадаю також, що цим правилам майже сто літ, тому будь-які заперечення недоречні.
Уявіть собі, що у камері рулон Кодака.
Один долар на секунду роботи камери.
Дисциплінує.
Окремо прошу передати інженерові камери таке:
фірма Sony приділила три десяткових розряди для нумерування карток SxS після літери, що позначає камеру.
Десять у кубі, як відомо, дорівнює тисячі, отже, аби вичерпати цей числовий ресурс, вам знадобляться кількасот знімальних днів.
Тому прошу припинити шкідливу практику скидання на початку кожного знімального дня номера картки в іменах кліпів на А001, а натомість продовжувати наскрізну нумерацію карток.
Це спростить пошук і сортування камерних кліпів, адже вони матимуть унікальні номери у перших вісьмох символах.
Зараз же треба враховувати всі 16 символів імен, тому що дата — єдиний унікальний показник — в кінці імені кліпа.
Це незручно!
