Однак довше затримуватися в передпокої було незручно, і Стьопа тут же склав план: усіма заходами приховати свою неймовірну забудькуватість, а зараз першим боргом хитро випитати в іноземця, що він, власне, має за мету сьогодні показувати у ввіреному Стьопі Вар'єте?
Тут Стьопа повернувся від апарату і в дзеркалі, що поміщалося в передпокої, яке, давно не витирала лінива Груня, чітко побачив якогось дивного суб'єкта — довгого, як жердина, і в пенсне (ох, якби тут був Іван Миколайович!
Він би впізнав цього суб'єкта відразу!)
А той відбився і одразу зник.
Стьопа у тривозі глибше заглянув у передпокій, і вдруге його гойднуло, бо у дзеркалі пройшов здоровенний чорний кіт і також зник.
У Стьопи обірвалося серце, він похитнувся.
"Що ж це таке? — подумав він, — чи не схожу я часом з розуму?
Звідки ж ці відображення?!" — він заглянув у передпокій та злякано закричав:
