Я взагалі відкрила телеграм, щоб написати тобі, що я вже утретє прокидаюсь о 7 з чимось і відразу беру до рук книжку й читаю до 10 з чимось, і яка я натхненна книжкою, як мені весело від неї і потішно!
Але натомість застрягла у чатах)))))
Хотіла описати епізод: на цій базі керування польотами сателітів є суперінтендант Сара (типу завгосп) і керівник охорони Маковські (сидить на пропускному пункті), їм по 27, і у них любов.
І це так мило!
Ситуація: на базу прийшла невідома посилка на ім'я автора книги, Джорджіо.
І він не знав, що то таке.
Маковські при Джорджіо почав відкривати посилку (щоб перевірити, чи нема там нічого небезпечного).
Чутка про невідоме послання розійшлась по усій базі, і вже на пропускному пункті, крім Джорджіо і Маковські зібралися різні працівники, і Сара серед них.
В бандерольці виявились капронові колготи, трусики з пікачу і вібратор.
Усі, звісно, зайшлися сміхом і після цього прозвали Джорджіо містером пікачу.
А Сара обурилась, чого всі так сміються з вібратора — у неї такий самий, дуже корисна річ, завжди готовий і ніколи не ображається, і спопеляючим поглядом подивилась на Маковські.
А мені чомусь так мило стало!
Ну, що от вони працюють на одній базі, і що бувають різні смішні ситуації, і що у них любов.
Звісно ж, я уявила тебе і себе на їхньому місці (тільки у нас усе гармонійніше, і я поки не потребую вібратора))))
А посилка, виявилось, була валізкою стажерки!
))))))
І її звали Джоу, такі самі ініціали, як у Джорджіо.
Не знаю, наскільки зрозуміло і детально я описала і передала зміст епізоду, але сподіваюся, ти всміхнувся)
