Фагот звивався, кіт кланявся, дівчина відкривала скляні вітрини.
— Прошу! — кричав Фагот, — без жодних проблем і церемоній!
Публіка хвилювалася, але йти на сцену поки ніхто не наважувався.
Але нарешті якась брюнетка вийшла з десятого ряду партеру і, посміхаючись так, що їй, мовляв, рішуче все одно і в загальному наплювати, пройшла і по боковому трапу піднялася на сцену.
— Браво! — скрикнув Фагот, — вітаю першу відвідувачку!
Бегемот, крісло!
Почнемо з взуття, мадам.
Брюнетка сіла в крісло, і Фагот негайно вивалив на килим перед нею цілу купу туфель.
Брюнетка зняла свою праву туфлю, приміряла бузкову, потопала в килим, оглянула каблук.
— А вони не будуть тиснути? — задумливо запитала вона.
На це Фагот ображено вигукнув:
— Що ви, що ви! — і кіт від образи нявкнув.
— Я беру цю пару, мосьє, — сказала брюнетка з гідністю, надягаючи і другу туфлю.
