На ходу пробуючи, чи не зачинені двері, крутячи своєю палицею вигадливими та вправними рухами, час від часу повертаючись, щоб оглянути своїм пильним оком мирну магістраль, офіцер, з його непохитною постаттю та легкою чванливістю, створював образ стража порядку.
Околиці зберігали вранішні години.
Часом ви могли побачити світло сигаретних крамниць або цілодобову закусочну; але більшість дверей належала комерційним закладам, що вже давно закрилися.
Посеред одного кварталу поліцейський раптом зупинився.
До дверей темного магазину інструментів прихилився чоловік з незапаленою сигарою у роті.
Коли поліцейський підійшов до нього, чоловік швидко заговорив.
