У романі мене вразив головний герой Айвенго.
У ньому поєднана зовнішня та внутрішня краса.
Наприклад, він пам’ятав добро, яке йому зробила Ребекка і не побоявся стати захисником сміливої дівчини під час суду над нею.
Його вчинки спонукають мене захоплюватись цим героєм.
Він допомагає та підтримує бідних, завжди захищає жінок і слабких.
Айвенго попередив про небезпеку єврея Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допоміг вийти із замку й дістатися  безпечного місця.
Айвенго — вправний і сильний лицар, добре володіє зброєю.
Він узяв участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість.
На турнірі під Ашбою він переміг у смертельному бою найсильнішого з норманів.
Також він вірно служить королю Річарду, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.
І саме як справжній лицар, Айвенго відданий своєму коханню впродовж усього свого життя.
Тому саме цей образ доблесного лицаря став для мене улюбленим у романі.
