— Боже, пробач мені грішному!
Боже, збережи мою бідну, нещасну маму!
До вечора він почав плакати.
Коли йшов спати, то довго обіймав батька, маму і сестер.
Катя і Соня розуміли, в чому річ, а молодша, Маша, нічого не розуміла, рішуче нічого, і тільки за поглядом на Чечевіцина задумалась і говорила з вдихом:
— - Коли піст, няня каже, потрібно їсти горох і сочевицю.
Рано вранці в Святвечір Катя і Соня тихо встали з ліжка і пішли подивитись, як хлопці будуть тікати в Америку.
Підійшли до дверей.
— То ти не поїдеш? — сердито запитав Чечевіцин. — Кажи: не поїдеш?
— Боже! — тихо плакав Володя.
— Як я поїду?
Мені шкода матері.
— Блідолиций брате мій, я благаю тебе, поїхали!
Ти ж переконував, що поїдеш, сам мене заохотив, а як їхати, то от злякався.
