Приготування їжі завжди чомусь було викликом для мене — іноді хочеться чогось швидкого й простого, але з часом усе більше з'являється бажання балувати себе цікавими смаками.
Нерідко воно — як настрій — коливається з однієї крайності в іншу.
Особливо, коли на роботі настає якийсь колапс, то бажання швиденько перекусити і бігти далі стає номером один.
І тільки, коли випірнеш,розумієш, що треба щось змінити, і витрачаєш декілька вечорів на кулінарні експерименти і, здавалося б, надскладні страви.
Та, мушу визнати, саме робота познайомила мене з моєю найулюбленішою стравою на сьогодні — курочкою по-китайськи.
Яка це смакота — просто не можу передати.
Колись колега влаштувала кулінарний майстер-клас, де й познайомила мене з цим рецептом.
Ідея супер проста — різноманітні овочі обсмажуються по черзі, потім змішуються та заливаються суперінгредієнтом — кисло-солодким соусом.
Це просто вибух смаку.
Кожен шматочок, що ти куштуєш, має щось унікальне — з одного боку, це смак овоча, а з іншого — кисло-солодкий присмак соусу.
Особливе задоволення отримуєш, коли вдається не поспішати — тоді можна відчути все й по черзі.
Кисленьке одразу ж захоплює рецептори і потроху відступає.
Солоденький присмак теж довго не тягне і включається лишень трохи пізніше від кисленького.
А от наостанок, уже після того, як розпробуєш — прокидається смак овочів.
Неймовірне задоволення.
У цієї страви є лише один недолік— це час приготування.
Щоб підготувати та обсмажити всі інгредієнти, йде години півтори — дві.
Не кожного вечора хочеться витрачати стільки часу.
Але коли витрачаєш, то розумієш заради чого.
