Жила я тоді разом із сестрою Флер і дуже дивакуватою сусідкою, в якої булиневеликий зріст і величезне его, таке велике, що змушувало її стрибати. на чотири своїх зрости угору, аби лиш привернути увагу.
Ох і натерпілась я!
Мені ж бо милі затінок, тиша і спокій, а не цей безперервний галас та рух.
Моя мама (а у притулку мивсі 65 собак вважали Лєну своєю мамою) чомусь почала намагатися меневитягнути на те кляте світло, ще й нашийника вчепила.
Я опиралася, лягала пузиком догори, щоб мене незручно було брати на руки, та через деякий час Лєна таки впросила мене вийти з вольєра і дала інший кінець мого повідка дівчинці у червоному плащику.
З цього моменту мої спогади про той день стають трохи розмитими, бо я дуже перелякалась.
Ти лиш не смійся з мене!
Я просто народилася в притулку і не знала, що бувають інші люди, ще й у таких плащиках, ще й переглядаються і говорять про щось з бородатим чоловіком.
Пам’ятаю лиш, що бородатий називав ту в плащику Ксенею, а вона бородатого — Ванею, та що ми ступили кілька кроків до трави, і я там лягла пузиком догори, бо мої лапи відмовились мені служити (добре, що такого не трапляється нині, а тому я не проґавлю жодного шансу отримати щось смачненьке, коли на кухні готують).
Здається, вони про щось домовлялись з мамою, а потім Ксеня мене на руках несла, потім я нарешті опинилась удома з сестрою і сусідкою, у своєму вольєрі, і гадала, що такого жахіття більше зі мною не трапиться.
Життя ішло, як і раніше: часом зі мною гралась мама, хоч у неї однієї так мало часу і так багато нас; часом сусідка таки замовкала і я тоді насолоджувалась довгожданим спокоєм; також інколи приходили якісь люди, але мене ніхто не зачіпав, і це дуже тішило, поки не настала ота п’ятниця.
Мама зайшла у вольєр і витягнула мене з будки.
Я думала, що ми будемо гратися, та на мене вдягнули нашийник, жетон з телефонними номерами притулку, мама щось написала у моєму паспорті і ці двоє посадили мене у машину.
Ох і заслинила я сидіння авто!
Я не розуміла, що відбувається, тремтіла вся, але чітко усвідомлювала: я все далі і далі від дому.
Перелякалася я настільки, що лапи мої знов відмовились працювати, а тому Ваня ніс мене на руках.
Я опинилася у місці, зовсім не схожому на наш вольєр у притулку: замість однієї будки на трьох собак з діркою для входу  таких будок було наставлено одна на одну безліч, утворюючи одну величезну гору будок, а входи всі блистіли, наче вода.
Ти вже знаєш, що мій хороший апетит — це те, що допомагає долати страхи перед новими людьми.
Коли до нас приходили старі і нові друзі, то всі завжди мене пригощали печивком, яке пропонували батьки.
Яке ж воно запашне і хрумке!
А ще мені дуже подобається сам процес пригощання: спочатку мені дають смаколик, потім я облизую руку добродія чи добродійки, потім та рука гладить мене по голові, чеше за вушком або по пузику.
Печива у мене може влізти дуже багато, ще й добавка.
Печиво я можу їсти як першу страву, другу  чи десерт.
Участь у бесіді про новинки кіно чи технологій спокійнісінько можу поміняти на жменьку печива.
На ніч  печиво чудово мені замінює заспокійливе.
Тобто замінювало, поки мені одного разу не стало зле.
Тато негайно повіз мене до ветеринара, де лікар визначив, що один з моїх органів почав працювати погано через надмірну кількість вуглеводів (це такі органічні сполуки), що надходили в мій організм разом із  печивом.
Сказали, що собакам потрібні білки, а не вуглеводи.
Я з цього зрозуміла лише, що печива мені більше не дадуть, тому засмутилася.
Але сум змінила радість, коли мене почали частувати свіжозвареним м‘яском.
Уявіть світ, де українці пишуть в інтернетах, що вони не "приймають", а "беруть участь", і не "на протязі", а "протягом" якогось часу.
Або що ви такі стомлені швидко-швидко щось там кльопаєте, а little helper непомітно підправляє одруки, поки ваші пальці намагаються встигнути за (безперечно геніальною) думкою.
Поділитися своїми текстами, щоб стати причетними до створення такої технології.
Інтригує?
Буду безмежно вдячна, якщо розповісте друзям про цю ініціативу.
Друзі, помітила дивну активність зі свого акаунту (наприклад, лайки світлинам, які я особисто не ставила).
Виникнуть питання чи коментарі, то пишіть, будь ласка, в приват.
