Хто гірший для втрати таких речей, як ось ці? Гадаю, не померлий". "Точно ні, —сказала місіс Ділбер, сміючись. "Якщо він хотів залишити їх собі по смерті, старий поганець,— продовжувала жінка — чому він не був собою за життя? Якби він був, хтось би доглянув його, коли він зустрів Смерть, замість того, щоб, задихаючись, промовляти свої останні слова на самоті". "Щирісінька правда, — сказала місіс Ділбер. — Це його кара". "Якби ж  вона була суворіша, — відповіла жінка, — і мала ж би бути, будь певна, якби ж я змогла докласти рук до чогось іншого. Розкрий вузлик, старий Джо, і дай оцінити його. Говори прямо".
