Сьогодні ми їхали в метро, в таких синеньких вагонах, з білими смужками на боках. Їхали в них, їхали, їхали-їхали і приїхали на станцію метро "Либідська".
І тут. З репродукторів! Нам кажуть:
"Поїзд далі не їде. Прохання звільнити вагони!"
Ми, звичайно, так і зробили. Прокинулися. Встали. Вийшли всі... Одним словом, звільнили вагони!
І вони покотилися далі собі, тепер вільні.
І вже, напевно, пасуться де-небудь собі потихеньку на зелених трав'яних галявинах, разом з іншими звільненими вагонами, або вагонами, що вже вільними народилися. 
Можливо, навіть у Новій Зеландії!
